Вплив короткочасного припинення тренувань

Короткострокові ефекти детренованості

 

Протягом перших днів після припинення тренувань організм починає втрачати деякі з адаптацій, досягнутих в результаті тренувань. Наприклад, обсяг крові може знизитися на 5-12% лише за 2 дні. Вміст глікогену в м'язах також може швидко знизитися, на 20% лише за тиждень відпочинку.  Активність цитратсинтази скелетних м’язів знижується на 25-45% при короткочасному припиненні тренувань у спортсменів.

 

Короткочасна кардіо-респіраторна відповідь

 

1.1 Максимальне поглинання кисню

Було показано, що максимальне поглинання кисню (VO2max) знижується при короткочасному припиненні тренувань у добре тренованих осіб, відсоток втрати коливається від 4 до 14%.

Однак деякі дослідження показали, що VO2max підтримувався під час періодів припинення тренувань. Ці відмінності можуть бути пов’язані з кількістю фізичної активності, яку виконували спортсмени протягом періоду спостереження (тренувань/детренованості).

1.2 Об'єм крові

Зниження серцево-судинної функції, що спостерігається в результаті короткочасного припинення тренувань, здебільшого пов’язане зі зменшенням об’єму крові. Загальний об’єм крові та об’єм плазми зменшуються на 5–12% у тих, хто тренується на витривалість, що, обмежує наповнення шлуночків під час фізичних вправ. Розрахунковий об’єм плазми може зменшуватися вже протягом перших 2 днів.

 

 

 

1.3 Частота серцевих скорочень

У результаті згаданого вище зменшення об’єму крові у детренованих спортсменів частота серцевих скорочень під час навантаження збільшується при субмаксимальній і максимальній інтенсивності приблизно на 5–10%.

 

1.4 Ударний об'єм

Зменшення ударного об’єму внаслідок зменшення об’єму крові, що характеризує короткочасний стан детренування, відповідає за зниження максимальної аеробної потужності. Ударний об’єм зменшується на 10–17% після 12–21 дня припинення тренування разом зі зменшенням кінцевого діастолічного розміру лівого шлуночка на 12%. Ударний об’єм відновлюєьтся після збільшення об’єму плазми, що вказує на його залежність від об’єму крові, а не від розмірів серця, але VO2max залишається на 3% нижчим, ніж у тренованому стані, а час виконання вправ до виснаження падає до 4,5% .

 

1.5 Серцевий викид

Збільшення частоти серцевих скорочень під час фізичних навантажень внаслідок детренування серцево-судинної системи, залишається недостатньою для врівноваження зменшення ударного об’єму. Максимальний серцевий викид стає на 8% нижчим після етапу детренованості.

 

1.6 Розміри серця

Тоді як в одних дослідженнях не спостерігали жодних змін у розмірах серця та артеріальному тиску бігунів на дистанції після 10 днів припинення тренувань, в других повідомили про те, що після 3 тижнів детренованості товщина стінки лівого шлуночка зменшується на 25%, а маса лівого шлуночка на 19,5%. Зменшення маси лівого шлуночка та вищий загальний периферичний опір можуть бути відповідальними за підвищення середнього артеріального тиску, виміряного під час вправ у вертикальному положенні. Вплив 8 тижнів тренувань на систолічний і діастолічний артеріальний тиск був змінений протягом 4 тижнів після припинення тренувань. у раніше сидячих осіб.

 

1.7 Вентиляція

Хоча повідомлялося про незмінні максимальні значення вентиляції, вентиляційна функція у добре тренованих осіб швидко погіршується під час детренованість. Разом зі зниженням максимального вентиляційного об’єму, часто паралельно знижується  і VO2max.

 

1.8 Показники витривалості

Показники витривалості тренованого спортсмена швидко знижуються внаслідок недостатнього тренувального стимулу, що призводить до детренованості, про що свідчить сповільнений час на 2,6% у запливі на 366 метрів для, або на 4-25% коротший час вправи для виснаження, яке спостерігається у спортсменів, які тренуються на витривалість.

З іншого боку, 2 тижні припинення тренувань не призвели до суттєвого скорочення часу виконання вправ до виснаження, досягнутого протягом 6-12 тижнів тренувань у осіб, які раніше вели малорухливий спосіб, або  нещодавно треновані особи.

 

 

Короткочасна метаболічна детренованість

 

2.1 Доступність та використання субстрату

.........